А на форумах beatles.ru та ochi.net є однакова тема "Який зір (або які діоптрії) у Джона?" І ніхто не може точно відповісти на це питання. А ви можете?

А тепер - веселі історії з мого студентського життя.

Одного разу моя подруга (та сама, що порадила мені імітувати Джона), попросила мене здати за неї французську.
Оскільки це був самий початок осені, погода ще стояла літня, й я подумала, що мені б сонцезахисні окуляри також не перешкодили. От я й попросила в неї, не підозрюючи про діоптрії: "Подаруй мені свої хамелеони, тоді я здам за тебе французську". А вона відповіла: "Не можу, у мене -3,5".
А до чого тут мінус, якщо в неї хамелеони, а як відомо, оптичні та сонцезахисні окуляри виключають одне одного?

Подібний випадок відбувся у мене з викладачкою ТЗН Любов Семенівною, відомою також, як ді-джей Люсі - тільки навпаки.
Почалося все з того, що вона записала мені на касету копію знаменитого подвійного альбому любовних пісень, записаних Бітлами на Балкантоні:

Учора (Пол)
Я за сонцем піду (Пол)
Ти мені потрібна (Джордж)
Дівчина (Джон, Пол)
Все моє життя (Джон, Пол)
Слова про кохання (Бадді Холлі)
Тут, там та скрізь (Пол)
Дещо (Джордж)
Я кохаю її (Пол)
Покохаю я тебе (Джон)
Я повернусь (Джон)
Що побачиш ти (Пол)
Так і є (Джон)

Мішель (Пол)
Тільки кохання (Джон)
Загубиш дівчину (Джон)
Все на світі (Пол)
Ні для кого (Пол)
Вийшла із дома вона (Пол)
Довгий шлях витий (Пол)
Інший хлопець (Джон)
Норвежський ліс (Джон)
Повинен ти ховать любов (Джон)
Моє бажання (Пол)
Постскриптум: я люблю (Пол)

Тобі моє кохання (Пол)

Але мій магнітофон погано грав, і половину слів мені розібрати не вдалося. Тоді я надрукувала ті слова, що мені вдалося розібрати, але не на комп'ютері, якого тоді в мене ще не було, а на простій машинці (писати я, переучена шульга, взагалі не люблю). Мені хотілося показати їй цей текст - мабуть, вона згадає, що там у запису пропущено.
Але вийшло так, що вона забула свої тоновані окуляри в лабораторії, а двері захлопнулися. Тоді ми з нею пішли у кінозал, і я попросила її прочитати надрукований текст. Вона відповіла, що це надто дрібно, і без окулярів вона прочитати не може. Тоді я, знову-таки не підозрюючи про діоптрії, спитала в неї: "А мої підійдуть?" (у мене блідо-жовті вайфарери із простими скельцями). Вона спробувала і каже: "Тут і без того темно, а в мене +2". (До чого тут тоновані, якщо в неї плюс?)
Здається, з того часу вона й підв'язує їх на шию стрічкою - а я імітую її. Але оскільки в мене волосся довше, ніж у неї, в мене і стрічка довша - я декілька разів обмотую її навколо коси, щоб не спадали.

Крім того, в нашому університеті є кутові аудиторії, де вікно позаду.
Проходячи тьмяними коридорами, я тримаю свої вайфарери у "мандрівному стані", тобто у кишені або у гаманці. А в освітлених аудиторіях я переводжу їх у "стан напоготові", тобто підв'язую стрічкою на косу.
Причому коли викладач стоїть на своїй кафедрі, я поводжусь, як рівна серед рівних, і мені світло, що падає позаду, не заважає. Але як тільки викладач виходить із аудиторії - я швиденько піднімаюся на кафедру (при цьому, зрозуміло, світло падає попереду), переводжу свої вайфарери у "бойовий стан" (звичайно, не для солідності, хоч я й наймолодша у групі, а для того, щоб не осліплювало - хоча вони блідо-жовті, але краще такі, ніж нічого!) і починаю диктувати їм тексти Бітлівських пісень.

Крім того, в мене ще й інша проблема.

Цікавий і важливий для мене період - із 09.85 по 01.87 - зовсім випав із моєї пам’яті. "Пісні року" та деякі збережені конспекти справи не прояснюють.
Я тільки пам’ятаю, що платівка Висоцького в оркестровці Кантюкова з’явилась у мене між прем’єрами серіалів "У пошуках капітана Гранта" і "Повернення Будулая" (Кантюков згадується, як співавтор музики, в обох серіалах). Але в Інтернеті точних дат прем’єри не дають. Доведеться дивитись у бібліотечні газети.
Але останній раз, коли я ходила в бібліотеку за текстами Бітлівських пісень (я писала про них дипломну працю), газети (відносно нові!) були брудні. У результаті - цілий тиждень кон’юнктивіту (хоча зір не знизився ні на мікрон) і жодної пісні. Кон’юнктивіт минув, пісні знайшлись, але в бібліотеку з того часу я не ходжу - боюся.
Звідси і проблема: від газет більш ніж 20-річної давності тим більше може бути кон’юнктивіт, а без цих газет пам’ять не відновиться. Що мені робити?

Річ у тому, що про Бітлів у мене вже є деякий досвід (я перекладачка та шульга), але в оптиці я цілковитий профан - як у теорії (ми з фізики вчили це тільки факультативно), так і у практиці (у мене зір 100%). Але оскільки оптика та Бітли (зокрема, Джон) - це пов’язані теми, то мені довелося зацікавитись і цим.

Інша річ, що моя Бітломанія явно ділиться на 2 періоди.

Перший - з 1983 по 1989 (пасивна Бітломанія). Річ у тому, що я спадкова шульга, проте мене постійно хотіли перевчити. Навіть коли мені захотілося грати на гітарі, всі пропонували грати тільки правою рукою. Про те, що можна грати лівою, я навіть і не підозрювала. Тільки потім мені сказали, що у природі існує, принаймні, ще один шульга-гітарист, і він мені не рідня. Ні його пісень, ні його зовнішності, ні навіть його імені я тоді не знала, але твердо вивчила - раз і назавжди! - що я не єдина у своєму роді.
Чужі гітари я тільки настроювала, але грати на них навіть і не пробувала - ширма під назвою "гітарист-шульга" захищала мене від переучування.
І ось одного разу мені не пощастило. У піонертаборі я покохала вожатого, що грав на гітарі пісні Висоцького - причому фальшиво. А свою гітару я не прихопила. Мені так хотілося показати, як треба грати правильно, що ширму було забуто. У результаті я й на його правій гітарі не навчилася грати, і свою ліву покинула.
Думаю скоро знову взятися за гітару, але цього разу вже тільки свою.

Другий - з 1993 по теперішній час (активна Бітломанія). Найкраще я можу описати те, із чого все це почалося, своїми віршами (цитую мовою оригіналу):

Осенью, а не весной
Случай был со мной такой:
Раз включила я ТВ -
Киев, а не ДМВ.
Там в ансамбле пел один
Черноглазый гражданин.
Ну, и волосы, изволь -
Тоже черные, как смоль.
На гитаре он играл,
Всё, как в зеркале, писал.

Но не осенью - весной
Случай был со мной другой:
Я смотрела ОРТ -
Не Россию, не УТ.
По-английски пел один
Очень странный гражданин -
Синеглазый, как волна,
Волос белый, как из льна.
На гитаре он играл,
Всё, как в зеркале, писал.

Но совсем он не такой!
Кто один? И кто другой?

Крім того, наша класна (згодом виявилося, що вона безумно закохана у Джона, бо й сама короткозора) вела англійську. Отже, я настільки добре знала цей предмет, що вона порадила мені вчитися далі.

І ось я вступила в університет на англійське відділення. Саме там мені й подарували знаменитий подвійний альбом - збірку любовних пісень, записаних на Балкантоні. Як я прослухала ці пісні, так просто втратила розум - і як я раніше таку красу не помічала?!

Що ж до зображення на конверті, то мою увагу відразу привернув той, що на першому плані - круглолиций, із великими очима, які дивляться вгору.

Як мені пояснили згодом, і "черноглазый гражданин", і "волос белый, как из льна", і на першому плані - це той самий, тобто Пол, найвидатніший шульга усіх часів і народів. До речі, у цьому альбомі більшість пісень - його. Це й є той "шульга-гітарист", яким я донедавна користувалася тільки як ширмою, захищаючись від переучування. Кажучи комп’ютерною мовою, віртуальний образ матеріалізувався.

Приблизно тоді ж показували Бітлівський фільм "Допоможіть". Тоді я ще не відрізняла їх один від одного - тільки в одного з них (вони звали його Річчі) я помітила величезну обручку на правій руці (згодом я прочитала, що свій знаменитий псевдонім "Рінго" він отримав саме через цю обручку). Але це явно був не Пол, бо в Пола тільки гітара перевернена, а обручок нема. Але (цитую мовою оригіналу) -

Как говорил один писатель:
"Послушай, дорогой читатель!
Чтоб лучше заводить часы,
На левой их руке носи,
И кольца - чтобы не мешали".
Все правила те соблюдали,
И только тот не соблюдал,
Лишь на баяне кто играл.
У Риччи - посудите сами -
На правой кольца все с часами,
Баяна в руки он не брал.
А как гитару он держал?

Через деякий час показали ще один Бітлівський фільм - "Вечір тяжкого дня". Тоді я вже відрізняла їх один від одного й одразу зрозуміла, що роздає карти та кидає дротики лівою рукою все ж таки Річчі з обручкою, а не Пол.
А два шульги на одну маленьку групу - це вже сила.
Нашого полку прибуло!

Що ж до Джона, він з’явився у моєму житті трохи пізніше - вже у 1995. Але перед цим - невелика передмова.
У нашому роді короткозорих не було, далекозорість тільки вікова, а світлобоязнь - узагалі явище рідке. І тільки в мене розвилася рання світлобоязнь. Річ у тому, що незадовго до мого вступу в університет у нашій квартирі був ремонт, і фіранок на вікнах іще не було. А тут якраз на літо задали багато читати. І все одно я продовжувала соромитись, оскільки, незважаючи на досить сильну світлобоязнь, у мене гострота зору не знизилася ні на мікрон.
Крім того, я живу у Дніпропетровську й, як усі патріоти рідного міста, хочу його вивчати. У нас на околицях багато цікавих районів, але ще жодного разу не було випадків, які могли би примусити нас покинути всі справи та поїхати туди. Один із цих районів - якщо хто не знає - зветься Краснопілля.

І ось 09.10.95 (як виявилося згодом, це був день народження Джона) випала така нагода (цитую мовою оригіналу).

Предел мой, как известно - три вокзала,
Но три вокзала - это слишком мало.
И вот теперь, как я всегда хотела,
Мы вырвались из этого предела:

Однажды ехали мы на экзамен.
Зайти куда-то надо было маме.
Мы, взяв часы и множество колец (імітуючи Пола та Рінго),
Поехали совсем не в тот конец.
Погода странная - хоть и не жарко,
По-летнему светило солнце ярко.

Далі йде опис міських реалій за принципом акина - що побачу, те співаю:

Есть в городе гостиница одна -
В честь города она и названа.
А цирк ведь циркулем нарисовали (це точні дані),
Поэтому его так и назвали.
А в центре там библиотека есть,
Где можно очень многое прочесть (це застарілі дані - там уже нема бібліотеки).
Не только малыши, что учат буквы,
Но даже взрослые играют в куклы.
Театр один во всем Днепропетровске,
Он на углу Плеханова - Московской.
Вот улица есть рядом - это Глинки,
Цветы там продаются и ботинки.
Кто лотос ест, тот память потеряет (згадайте міфологію),
Но про подарки он не забывает.
Для этого и нужен им один
Огромный на проспекте магазин (тепер він зветься "Дитячий світ", а не "Лотос").
А этот "Синей птицею" зовут (Blue Jay Way),
И там всегда конфеты продают.
Универмаг и "Детский мир" там рядом (від старого "Дитячого світу" залишилася тільки купа руїн),
И ехать нам туда немного надо.
А в этом доме книги продают,
И даже напрокат там их дают.
Огромный этот на Дзержинской дом,
Издалека прекрасно виден он.
Не знаю я, какие были годы,
Что появилась статуя Свободы.
Здесь Славой называется она,
И с набережной хорошо видна.
Хотя столица Крыма - Симферополь,
Но нам известен больше Севастополь.
Ведь он не просто город, а герой,
Есть у нас улица и парк такой.
Ты раненых попробуй полечи!
Для этого на фронте есть врачи.
Чтоб не был вклад в победу их забыт,
При институте памятник стоит.

И наконец - скажу я по секрету -
Доехали до университета.
Отлично я сдала литературу,
Ну, а потом - английскую культуру.
Ведет же их профессорша одна,
В Высоцкого давно уж влюблена,
Хоть не о ней он пел в своей балладе -
Зовут ее Марина, но не Влади.
И мне она сказала по секрету,
Что в Краснополье есть Битлов кассеты.
Сказала я: "И я туда хочу -
Район, быть может, новый изучу!"

Далі знову йде опис міських реалій:

Приехали на главный мы вокзал -
Туда, куда Петровский показал.
Возле вокзала сели на трамвай -
Склоняется, как слово "урожай" (майже точна цитата з філології).
Через окно с трудом я прочитала,
Что мы возле какого-то "...вокзала".
Автовокзал-то знаю я вполне,
Но тот покуда неизвестен мне (це застарілі дані - я вже його бачила).
Доехали до улицы Рабочей,
Откуда проходную видно ночью (тобто ця вулиця пряма).
Два здания напротив там стоят,
И друг на друга в зеркало глядят -
Прям как в Москве гостиница "Белград"!
Еще там есть подземный переход,
И он к обоим зданиям идет.
А как известно, дело не простое -
Как лучше сделать зеркало кривое.
Стоит и на Титова проходная
С колоннами - ее я тоже знаю.
Скажу я также про дворец ледовый,
Когда на "Метеор" поедем снова.
Титова Большевистскую встречает
Там, где Днепропетровск в футбол играет.
А это значит - надо пересесть:
Автобус и маршрутка где-то есть.
Решили мы поехать вкруговую,
Поэтому и сели на другую.
Объехали большой автозавод,
Где улица Строителей идет.
А дальше - это мне совсем уж ново -
С колоннами, точь-в-точь как на Титова.
Там мост какой-то, и асфальт зеленый,
И знак дорожный неопределенный -
Всё неизвестно: думалось упорно,
Что мы на "Правде" или Семафорной.
Вокруг нас были только лишь поля -
Зеленая и черная земля.
Хотя на яркий свет смотреть и больно,
Добрались, наконец, до Новошкольной.
Была туда дорога подлинней,
Обратно же мы ехали быстрей.
Какой размер тут - ямб или хорей? (загальновідомо, що українські терміни мають значення, прямо протилежне російському: тобто російський хорей - це український ямб, і навпаки)
Вот зданье старого автовокзала -
Его-то я издалека узнала (тепер його вже нема, він згорів).
Вот магазин с названьем "Букинист" -
Дискета, карта там и нотный лист (до речі, російські переклади Бітлівських пісень продаються тільки там).

Весь день по городу мы проблуждали -
Одну кассету все-таки достали (Abbey Road у стереоінверсії).
Но мне какое дело до кассет,
Когда смотреть мешает яркий свет?!.
Но у меня подруга есть одна,
Красивая и умная она.
Я говорю ей: "Расскажи секрет -
Что делать, когда слишком яркий свет?"
Ну, а она смеется и поет,
Как будто ничего не разберет,
И говорит: "Вполне обыкновенно -
Ты делай так, как я и как Джон Леннон".

Але оскільки в мене зір 100%, імітувати подругу з хамелеонами, в якої -3,5, і короткозорого Джона, що носив якісь там "контактні лінзи" або "приписані" окуляри, я не збираюся. А от імітувати Йоко - із задоволенням. Тим більше, що в мене таке саме широке обличчя, такий самий маленький ніс і таке саме довге волосся, правда, каштанове, а не чорне; тільки очі не вузькі карі, а блакитні та досить широкі.
Але вся річ у тому, що:
1) добрі окуляри - надто дороге задоволення для бідної безробітної перекладачки;
2) та ще не всякі мені й пасуватимуть: найкращі на мій тип обличчя, звичайно ж, авіаторні, подібні тим, що у Йоко, але із сильно затемненими лінзами й без діоптрій - а такі зараз не в моді;
3) крім того, я ще й досі соромлюся, хоч і не можу обходитися без них: викручуюсь, як тільки можу - ходжу через тінь, завішую вікна, працюю вночі. Узагалі, в мене є блідо-жовті вайфарери, які придатні тільки для приміщення - на вулиці вони явно недостатні. Але я навіть їх соромлюсь.

А Джордж іще й досі залишається для мене на других ролях. Тим більше, що найкраща його пісня - "Тихо плаче гітара моя" написана у співавторстві з Еріком, за сумісництвом, другим чоловіком його першої дружини Патріції. Решта ж (окрім індійських) великого інтересу не представляють.

Alexandersuperstar (Саша) Alexanderlsasha@email.ua Ромны /Додано: 21 Грудня 2009р.

А взагалі, про все це написано у Вікіпедії (наводжу статтю у своєму перекладі):

"Сонцезахисні окуляри належать до захисної оптики, яка приховує від світла й ультрафіолетових променів за допомогою кольорових, поляризованих або темних лінз. Наприклад, сонячне світло надто яскраве, й на вулиці в очі потрапляє більше світла, ніж у приміщенні. Крім того, ультрафіолетові промені можуть погіршити зір. Знаменитості носять сонцезахисні окуляри, щоб їх не впізнавали, а також вони приховуються від яскравого світла на знімальному майданчику або на пляжі.

Трохи історії

Римський імператор Нерон спостерігав гладіаторські бої у смарагди, використовуючи їх як дзеркало. Кварцові пластини, що приховують від світла, використовувались у Китаї ще у 12 столітті. Їх застосовували судді, щоби сховати вираз очей на суді.
У 18 столітті Джеймс Еском експериментував із кольоровими лінзами, але вони не були сонцезахисними. Ескот вважав, що бірюзові - сині та зелені лінзи просто покращують зір.
У 19-на початку 20 століття хворим із підвищеною світлобоязню приписували окуляри з янтарними - жовтими та коричневими лінзами.
У доісторичні й історичні часи північні народи використовували дірчасті окуляри, які не відбивали світло, а просто зменшували світловий потік, відбитий від снігу.

Наш час

У 20 столітті сонцезахисні окуляри поширились із винаходом кіно. Головна причина - не ховатися від шанувальників, а те, що очі червоніли від світла дугових ламп на знімальному майданчику. Згодом якість ламп покращилася за рахунок зменшення ультрафіолетових променів. Сем Фостер Грант у 1929 в Атлантіс-Сіті, Нью-Джерсі, почав випускати дешеві сонцезахисні окуляри для використання на пляжі.
Поляризовані окуляри з’явились у 1936, коли Едвін Ленд запатентував лінзи з поляризаційним фільтром.

Покращення зору

Сонцезахисні окуляри покращують зір, захищаючи очі від яскравого світла.
Особливо це стосується хворих, у яких неприродно розширена зіниця.
Поляризовані лінзи зменшують блиск води й використовуються рибалками. При цьому видно те, що у воді, а не відбитий блиск.

Захист

Сонцезахисні окуляри захищають як від видимого, так і від невидимого випромінювання.
Наприклад, ультрафіолетові промені спричиняють сніжну сліпоту й інші проблеми. Але щоб розглядати затемнення, звичайні сонцезахисні окуляри недостатні.
Найкраще, коли окуляри прилягають до обличчя - тоді по краях потрапляє менше світла. Для цього лінзи повинні бути досить великими або з обшивкою по краях.
Крім того, надто затемнені лінзи не завжди захищають від ультрафіолетових променів, бо зіниця все одно розширюється. При цьому захист від ультрафіолетових променів не залежить від кольору лінз - хоча жовті та коричневі у цьому розумінні кращі, ніж зелені та сині. Але з іншої сторони, жовті та коричневі сильніше спотворюють кольори, що незручно для водіння.

Використання сонцезахисних окулярів

Якщо прозорі окуляри тільки покращують зір або захищають очі, то сонцезахисні окуляри можна носити навіть у приміщенні або вночі.
Вони приховують від сторонніх поглядів, особливо дзеркальні. Їх слід використовувати, коли очі запалені.
Крім того, вони бувають різних форм, і це навіть модно.
Ними також користуються сліпі або ті, в кого очі підбиті, розпухлі або здригаються (краще зовсім не бачити очей, ніж якщо вони дивляться не туди або пошкоджені).

Окуляри для спортсменів

Вони повинні бути ударотривкі та підв’язані стрічкою, щоб не спадали.
Альпіністам і полярникам треба захищати очі від ультрафіолетових променів на великій висоті або відбитих від снігу. Для цього використовуються снігові окуляри - великі круглі затемнені лінзи з обшивкою по краях.

Конструкція

Колір лінз залежить від мети використання - червоні, жовті та коричневі не спотворюють кольори, що зручно для водіння;
зелені вважаються нейтральними, зберігаючи природні кольори;
коричневі збільшують контраст;
блакитні пасують до сильнішого освітлення, не спотворюючи кольори;
оранжеві та жовті збільшують контраст, але спотворюють кольори;
сині та фіолетові використовуються просто для краси;
прозорі захищають від вітру, пилу та хімії.
Уранці або при слабкому освітленні лінзи можна замінити.
Сині лінзи також використовуються при штучному освітленні після темряви, щоб відновити щоденний ритм.
Поляризовані лінзи зменшують блиск води. Це зручно для риболовлі.
Лінзи також бувають із дзеркальним покриттям. Воно добре відбиває колір, не пропускаючи його, і це дуже корисно. Колір дзеркального покриття не залежить від кольору лінзи. Наприклад, зелені лінзи бувають із синім дзеркалом, а коричневі - зі срібним.
Скляні лінзи прозоріші, але важчі і швидко ламаються. Пластмасові лінзи легші та міцніші, але їх можна подряпати.
Крім того, бувають і комбіновані лінзи за кольором, поляризацією, градацією, дзеркалом і матеріалом. Наприклад, градієнтні лінзи вгорі темніші, внизу прозоріші. Оптичні лінзи бувають водночас і затемненими. Використовуються також великі насадочні лінзи поверх звичайних - кліп-они приколюються, фліп-апи піднімаються. Хамелеони темніють від світла.

Оправи бувають пластмасові та металічні. Пластмасові оправи гнучкіші та легші, ніж металічні, і краще прилягають.
Бувають 3 типи оправ - ціла, половинна і взагалі без оправи. Ціла оправа навколо лінз, а половинна тільки вгорі. Без оправи бувають 2 типів - із двома окремими лінзами або з однією суцільною лінзою.
Лінзи спортивних окулярів можна змінювати на інший колір - залежно від освітлення й умов роботи. Річ у тому, що зручніше й дешевше мати декілька запасних лінз, ніж декілька пар окулярів. При цьому одна суцільна лінза на обоє очей трапляється частіше, ніж дві окремі.

Різновиди окулярів

Авіаторні (величезні краплеподібної форми у тонкій металічній оправі) винайдені фірмою Рейбан у 1936 для американських військових льотчиків. Бувають дзеркальні, кольорові й обтічні. Особливо популярними були серед молоді 60-90-х. Дивіться далі:

"Авіаторні, або пілотні - стиль окулярів. Вони дуже великі, у тонкій металічній оправі. Бувають із темними, дзеркальними або поляризованими лінзами. Краплеподібна форма нагадує льотні або морські - звідси й назва. Льотчикам і морякам яскраве світло також заважає, але здебільшого ними користуються знаменитості. Великий розмір лінз не обмежує кругозір, а також захищає від сторонніх поглядів.

На сторінці поміщені фотографії Бітлів, яким подобаються авіаторні.

Ось Джон:

Ось Пол:

Ось Джордж:

Ось Рінго:

 "

Кліп-они (насадочні) - оптичні, до яких приколюються затемнені сонцезахисні. Дивіться також фліп-апи.

Градієнти вгорі темніші, внизу світліші. Подвійні градієнти по краях темніші, в середині світліші. Ними можна користуватися навіть у приміщенні.

Фліп-апи (також насадочні) - сонцезахисні разом із оптичними, причому затемнені піднімаються у приміщенні. Дивіться також кліп-они.

Дзеркальні (із блискучим покриттям) найчастіше використовуються в американській поліції. Бувають двох типів - авіаторні (дві лінзи у металічній оправі) й обтічні.

Гранди з кольоровими лінзами (найдешевші), що ввійшли у моду у 80-х найчастіше використовуються просто для краси або приховують від сторонніх поглядів. Їх носять знаменитості, такі, як Елтон Джон і Жаклін Кеннеді Онасіс.

Дірчасті (як у північних народів) використовують дрібну сітку замість лінз, зменшуючи світловий потік, або разом із лінзами, приховуючи від ультрафіолетових променів.

Тишейди (маленькі круглі у тонкій металічній оправі) ввійшли у моду завдяки Джону Леннону, Міку Джеггеру й іншим знаменитостям. Найчастіше використовуються просто для краси або як символ належності до субкультури (у 60-х). Бувають також кольорові, дзеркальні і різних розмірів. Лінзи здебільшого скляні, але інколи пластмасові. У наш час трапляються дуже рідко.

Вайфарери (трапецієподібні, вгорі ширші, у чорній чи кольоровій пластмасовій оправі) винайдені фірмою Рейбан у 1952.

Обтічні (одна суцільна лінза на обоє очей, вигнута півколом, у тонкій пластмасовій оправі) найчастіше використовуються спортсменами.

Снігові (великі круглі затемнені лінзи із обшивкою по краях) - використовуються полярниками й альпіністами.

Зварювальні - схожі на обтічні, але темніші".

А нічого страшного у цій таблиці й нема.

Рогові - значить великі, круглі, у товстій чорній оправі, як у Холлі.

Авіаторні - значить великі, краплеподібні, у тонкій металічній оправі, як у всіх екс-Бітлів до єдиного.

Вайфарери - значить квадратні, у чорній чи кольоровій пластмасовій оправі, як у Орбісона.

Тишейди - значить маленькі, круглі, у тонкій металічній оправі, як у всіх Бітлів до єдиного.

Ось Джон:

Ось Пол:

Ось Джордж:

Ось Рінго:

Alexandersuperstar (Саша) Alexanderlsasha@email.ua Ромны /Додано: 15 Грудня 2009р.

Заповніть оптичну таблицю за зразком:

Ім’я      Діоптрії Колір         Форма      Причина          Привід              Дата    Приклад     Доказ
Я         0        Рожеві        Авіаторні  Світлобоязнь     Порада подруги      1995    Йоко        Не потрібний
          0        Фіолетові     Вайфарери  Світлобоязнь     Сонячне затемнення  1998    Сінтія      Не потрібний
          0        Зелені        Вайфарери  Світлобоязнь     Робота у городі     2003    Марина      Не потрібний
          0        Блідо-жовті   Вайфарери  Світлобоязнь     Екскурсії містом    2006    Усі         Не потрібний
Подруга   -3,5     Райдужні      Гранди     Конспірація      Травма              До 1995 Градський   Не потрібний
          -3,75    Хамелеони     Без оправи Конспірація      Писк моди           До 1998 Градський   Не потрібний
Джон      ?        Прозорі       Рогові     ?                ?                   ?       Холлі       ?
          ?        Пурпурові     Вайфарери  ?                ?                   ?       ?           Самвидавець-Дощ іде
          ?        Прозорі       Тишейди    ?                Як я виграв війну   ?       ?           Хай буде так
          ?        Оранжеві      ?          ?                ?                   ?       ?           Істину дай
Сінтія    ?        ?             Вайфарери  Слабкий зір      ?                   ?       ?           ?
Джуліан   ?        ?             Тишейди    ?                ?                   ?       ?           ?
Йоко      ?        Блакитні      Обтічні    ?                ?                   ?       ?           Влада для народу
          ?        ?             Вайфарери  ?                ?                   ?       ?           Меморіал Джона
          ?        Прозорі       Тишейди    ?                ?                   ?       ?           ?
Шон       ?        Прозорі       Тишейди    ?                ?                   ?       Поттер      Меморіал Джона
Пол       ?        Прозорі       Рогові     ?                ?                   ?       Холлі       ?
          ?        Жовті         Тишейди    ?                ?                   ?       Чи не Джон? Самвидавець-Дощ іде
          ?        Дзеркальні    Авіаторні  ?                ?                   ?       Орбісон     Бажання волі
Лінда     ?        ?             Авіаторні  ?                ?                   ?       ?           ?
Джордж    ?        Коричневі     Тишейди    ?                ?                   ?       ?           Самвидавець-Дощ іде
          ?        ?             Авіаторні  ?                ?                   ?       ?           33 1/3
          ?        Дзеркальні    Вайфарери  ?                ?                   ?       ?           Хмара № 9
Олівія    ?        ?             ?          ?                ?                   ?       ?           ?
Ерік      ?        Прозорі       ?          ?                ?                   ?       ?           Меморіал Джорджа
Патріція  ?        ?             Вайфарери  ?                ?                   ?       ?           Чарівна таємна мандрівка
Рінго     ?        Сині          Тишейди    ?                ?                   ?       ?           Самвидавець-Дощ іде
          ?        Градієнти     Авіаторні  ?                ?                   ?       ?           Оповідачі
Барбара   ?        ?             ?          ?                ?                   ?       ?           Привіт широкій вулиці
Володимир ?        Прозорі       Тишейди    ?                ?                   ?       Чи не Джон? "Плохой хороший человек"
Марина    ?        ?             ?          ?                ?                   ?       ?           "Прерванный полет"
          ?        Прозорі       Гранди     ?                ?                   ?       ?           "Моя правда"

Замініть питальні знаки на потрібну інформацію.

Alexandersuperstar (Саша) Alexanderlsasha@email.ua Ромны /Додано: 14 Грудня 2009р.

А тепер скажіть, що ви знаєте про Джорджа?

Alexandersuperstar (Саша) Alexanderlsasha@email.ua Ромны /Додано: 13 Грудня 2009р.

Тепер поясніть мені те саме щодо Рінго:

Alexandersuperstar (Саша) Alexanderlsasha@email.ua Ромны /Додано: 13 Грудня 2009р.

Я считаю, что это скорее некий битловский стиль, а не плохое зрезние или подражание Джону!

Не значит ли это, что тогда была мода на светобоязнь?

А скажіть, чи справді Пол погано бачить або просто імітує Джона?

А ось іще коментарі зі сторінки, назву якої я не пам’ятаю:

"Чим пояснити, що Рінго ніколи не показує свої гарні очі?

Мабуть, його замінили двійником, у якого очі іншого кольору - отже, він їх і приховує.

Певно, він осліп.

Скоріше, його очі вицвіли від пияцтва та наркотиків.

Просто окуляри так приварилися до його обличчя, що їх можна усунути тільки за допомогою хірургічного втручання.

Та ні, він їх удома знімає.

Річ у тому, що з віком його очі стали світлочутливими - він уже не молодий.

Колись Рінго сам зізнався у тому, що його окуляри приписані, але заради краси він їх іще й затемнив".

А чим усе ж таки відрізняються "приписані" від "неприписаних"? Я, як цілковитий профан (на фізиці ми нічого подібного не вчили), не маю про це жодного уявлення. А ви маєте?

А в темі про сумні очі Рінго на тому самому форумі було таке запитання:

"Чим пояснити, що Рінго тепер постійно приховує свої гарні блакитні очі сонцезахисними окулярами?"

А я відповіла так:

"Не обов’язково сонцезахисними.

Не обов’язково приховує.

Не обов’язково постійно.

Не обов’язково тільки тепер.

І не обов’язково один Рінго.

"

А мені відповіли так: "Але загадка сумних очей Рінго так і залишилася таємницею".

А я написала так:

"

Це зовсім не таємниця.
По-перше, як написано у Джона, "і плаче неба синь", тобто англійське слово blue значить не тільки блакитний або синій колір, але також і сумний настрій - звідси і блюз. Отже, у цьому плані Рінго самотній - очі всіх інших Бітлів карі різних відтінків: у Джона мигдалеві, у Пола зеленуваті, у Джорджа майже чорні.
По-друге, Рінго, на відміну від Пола, так і не став цілковитим шульгою. Мало того, що батьки розлучилися, мало того, що хворів часто, мало того, що у школі не навчався, мало того, що перевчили, мало того, що на гітарі грати не вміє - так іще й від барабанів його відсторонили: у більшості пісень білого альбому й у "Весільній баладі" Джона та Йоко на ударних усе ж таки грає Пол.
А по-третє, як я переконалася на власному досвіді (і всі кажуть, що блакитні очі чутливіші, ніж карі), очі Рінго не сумні, а сльозяться від яскравого світла. Тобто він їх не приховує, а просто береже".

До речі, у темі про зір Джона на форумі beatles.ru було таке запитання:

"Здається, що вельмишановний Пол не сурмив на весь світ, що страждає вадами зору, але існує декілька студійних фотографій, де він носить окуляри, причому не сонцезахисні. У Пола не короткозорість, а далекозорість (тобто лінзи плюс, а не мінус, як у Джона), але незначна - отже здебільшого окуляри не потрібні. Крім того, він не любить, коли очі здаються надто великими. А також будуть помітні зморшки, враховуючи його поважний вік. Але далекозорість у Пола з юності. Ще й досі у нього здивований погляд - соромиться".

А я відповіла так:

"Зморшки він уже усунув.

А світлобоязнь усувати не збирається.

А мабуть, і не варто?

"

А я не кажу про ті ранні фільми - там легко розібрати, що Рінго, на відміну від Джорджа, завжди з обручками й кидає дротики лівою рукою.
Тим більше, що у Джона ніс також не маленький.
Я кажу про ці пізні фотографії - де Джордж, а де Рінго?

Alexandersuperstar (Саша) Alexanderlsasha@email.ua Ромны /Додано: 17 Листопада 2009р.

І як тільки Барбара дозволяє йому не голитись?

Тільки без своїх звичайних локонів і з неголеною бородою Рінго схожий на бедуїна.

А що вже казати про Рінго!

А це для його весілля з Ненсі Шевел, ох, як необхідно!

Вони ж його молодять!

І хто сказав, що Полу авіаторні не пасують?

Ще й як пасують!

ПОЛ МАК-КАРТНІ У РОЛІ РОЯ ОРБІСОНА

Після смерті свого давнього друга Роя Орбісона Пол вирішив замінити його. Щоранку прогулюючись Лондоном у величезних сонцезахисних окулярах без діоптрій і зі шлемоподібною зачіскою, 65-річний співак імітує померлого. Пол сказав, що Орбісон - величина рок-н-ролу. Він досі дружить із Барбарою Орбісон, його вдовою, та запрошує її на всі свої концерти.

Коментарі

Пол - це Пол, а Рой - це Рой, і нема чого їх порівнювати.

А вони зовсім і не схожі. Навіть окуляри в них різні - у Роя рогові, у Пола авіаторні.

Невже для того, щоб бути Орбісоном, досить тільки довгого волосся й окулярів? Потрібен іще й цукровий, медовий, ванільний голос.

Пол одягнений прекрасно (особливо шуба та сапоги), але ці окуляри просто нікчемні.

Авіаторні явно не пасують Полу.

ЗАКОХАНИЙ СТИЛЯГА

Через 2 тижні після закінчення 6-річного шлюбу з Гівер Майлс Пол знайшов собі нову подругу - Ненсі Шевел. Виходячи на щоденну прогулянку до своєї нової коханої, колишній Бітл додержується психоделічних традицій. Цей 65-річний чоловік ходить у стильному вбранні, яке він не знімає з початку 70-х - у квітчастій вишиванці, джинсах і величезних сонцезахисних окулярах без діоптрій, які дуже добре пасують йому.

ПОЛ ХОВАЄТЬСЯ ВІД НАТОВПУ

Надів Пол сонцезахисні окуляри без діоптрій та й думає: "Тепер мене вже ніхто не впізнає". Зайшов у намет преси, думаючи, що здивує непідготовлену публіку. Але він помилився - одна журналістка все ж таки впізнала його. Вона каже: "Поле, я вас знаю й люблю". Пол відповідає: "А я вас не знаю, але також люблю".

До речі, щодо Джона. Узагалі саме Пол запросив Рінго, як ударника, - шульга шульгу здалеку бачить. Але із Джоном Рінго також поладив. Ось як це було.

Джон: До мене дійшла чутка, що ти хочеш стати нашим ударником. Це правда?
Рінго: Так, хочу.
Джон: І ти станеш ним, але за однієї умови.
Рінго: За якої ж?
Джон: Ти знаєш, я короткозорий і терпіти не можу, коли наді мною глузують із цього приводу. Отже, мені приємніше спілкуватись із такими очкариками, як і я сам. Якщо у тебе є окуляри - вважай, що я тебе прийняв.
Рінго: Але ж я не короткозорий.
Джон: Ну, хоч би сонцезахисні в тебе є?
Рінго: Сонцезахисні є.
Джон: А ну, покаж!
Рінго: Дивись, мені не шкода (виймає з кишені сині окуляри без діоптрій і надіває на себе).
Джон: А вони тобі пасують. Гарантую, що тепер ти станеш великою зіркою (гра слів big star - big Starr).

Ось іще декілька коментарів:

У Пола на цій фотографії надто сильні окуляри. Мабуть, він носить контактні лінзи? Він же такий знаменитий, що повинен користуватись окулярами значно частіше, якщо вони йому потрібні.

Існує багато фотографій Пола у зменшувальних окулярах. Інколи він дивиться поверх них, а на деяких фотографіях ці окуляри у чорній оправі нібито приросли до нього. Певно, він давно вже користується контактними лінзами, бо якщо це його окуляри, з якої статі він повинен дивитися неозброєними очима?

Це окуляри не Пола, а Джона. Він просто грає з ними й фотографується в них. А вони настільки сильні, що він дивиться поверх них. А на другій фотографії видно, що окуляри Пола трохи затемнені.

Окуляри Пола сильно зменшують. А контактні лінзи у той час були дуже незручні.

Ось коментарі з іншої сторінки:

Є декілька фотографій 60-х, де Пол в окулярах. Це правда, що він погано бачить? Чи це окуляри Джона?

Звичайно, неправда. Зрозуміло, що це окуляри Джона. Але тепер, певно, Пол читає в окулярах.

А мабуть, це взагалі не Пол?

У 60-х Пол окулярами не користувався, але у 80-х на фотографіях вони у нього є.

І все ж таки не виключено, що на фотографіях 60-х він користується своїми окулярами, а не Джона.

Але чи є докази того, що Полу взагалі потрібні окуляри?

Звичайно, тепер колишній Бітл може читати в окулярах через вікову далекозорість. А тоді він просто імітував Бадді Холлі.

Можливо, він просто жартує, але на фотографіях періоду запису "Револьвера" він виглядає серйозно. Мабуть, тоді просто мода була така?

Кажуть, що контактні лінзи винайшов іще Леонардо да Вінчі. Але у 60-х м’які були ще надто дорогі. Навряд чи Пол пустував, коли знімався в окулярах.

Якщо заради краси Джон міг ходити без окулярів, то можливо, що через те саме Пол міг ходити в окулярах. Хто знає, мабуть і Джордж імітував Бадді Холлі?

Це навряд чи, але відомо, що згодом Джордж читав в окулярах.

Треба знайти фотографії, де Джордж читає в окулярах. Інша річ - красунчик Пол зображав Бадді Холлі. Скоріше за все, саме через це він тепер і носить окуляри для читання, в яких також виглядає навіть дуже непогано.

Дивно, що окуляри Пола у товстій чорній оправі.

Так, вони справді в нього є.

Скоріше за все, імітуючи Бадді Холлі, Пол носив окуляри Джона. І взагалі, якщо Джону можна імітувати Бадді Холлі, так чого ж Полу не можна?

На більшості пізніх фотографій Пол зображений у сонцезахисних окулярах, але, мабуть, вони також "приписані"? А втім, і в окулярах, і без окулярів він виглядає молодшим за свої 68 років.

У студії Пол носив окуляри, щоб бачити краще, а не просто так. На всіх фотографіях до 66 вони ті самі, отже, це його окуляри. Мабуть, тоді це навіть було модно. В антології є його фотографія в окулярах періоду "Гумової душі", де він розбирає ноти. Але на всіх фотографіях після 66 Пол зображений без окулярів.

На фотографіях 90-х, коли він із Ліндою, його окуляри не сонцезахисні.

У книжці "Через багато років" він розповідає про Рене Маґріта: "Він подарував мені свої окуляри. Я недавно віддав їх у лагодження. Звичайні круглі окуляри у роговій оправі, але для мене вони просто казкові. Можна навіть сказати - символічні. Вони мені допомагають, коли важко читати дрібний шрифт. Востаннє я відвідував окуліста у 47 років. Узагалі я ще й досі обходжуся без окулярів, коли читаю. Але якщо це великий твір, на зразок "Мідімарч", або дрібний текст на пляшці з миючим засобом, доводиться користуватися Ліндиними окулярами або брати Маґрітівські. І це не дивно, бо я давно вже його шанувальник".

Якщо Пол і носив окуляри час від часу, то скоріше за все, вони були із простими скельцями. А якщо вони у нього для читання, він повинен був користуватися ними набагато частіше. Або потім він узагалі припинив їх носити?

Звичайно, із простими. Він же просто імітував Бадді Холлі.

НА РІДКИХ БІТЛІВСЬКИХ ФОТОГРАФІЯХ ПОЛ ЗОБРАЖЕНИЙ В ОКУЛЯРАХ

Джон був не єдиним Бітлом-стилягою, що носив окуляри. Недавно випущені фотографії зображують Пола в окулярах, про що мільйони шанувальників навіть не здогадувались.
Пол рідко фотографувався в окулярах, бо вважав, що Джону вони пасують більше. Але на рідких фотографіях четвірки у студії Ебі-Роуд при запису пісні "Друзі допоможуть мені" видно, що Пол носить окуляри у чорній роговій оправі, імітуючи Елвіса Костелло.
Ці фотографії зроблені у 1967, коли хлопці з Ліверпуля записували альбом "Сержант Пепер".
Ось інші фотографії із цієї серії:

Коментарі

Довелося чекати 40 років, доки розкриється цей цікавий факт. Тепер зрозуміло, що не тільки Джон, але й Пол в окулярах, і пора вже припинити будь-які чутки про конфлікт між друзями-співавторами.

У тому, що Пол в окулярах, нема нічого нового. Це добре відомі фотографії.

Це не новина. На обкладинці книжки Марка Льюїсона "Запис Бітлівських сесій" (1988) Пол зображений в окулярах. Такі фотографії є й у самій книжці.

Цілком можливо, що це окуляри Джона, а Пол просто балується з ними. Навряд чи вони йому потрібні.

Судячи з фотографій, час від часу всі Бітли носили окуляри. Справа в тому, що інколи вони записували музику нотами і повинні були краще їх бачити. Навіть при 100% на таких довгих сесіях запису, що були у Бітлів із Мартіном, гострота зору може тимчасово знизитись.

Подивіться на чоловіка в окулярах, схожого на Пола. Це ж не його шия, не його плечі, не його горда ірландська постава, добре відома з фотографій, що зроблені Ліндою й поміщені в його дебютний сольний альбом "Мак-Картні". Навіть Рінго здається вищим від нього. Цей вусатий хлопець в окулярах - скоріш за все, Філ Спектор або Елвіс Костелло, але ніяк не Пол.

Який там Філ Спектор? Мабуть, ви просто не помітили сивого чоловіка, що сидить зі схрещеними ногами - це ж явно Мартін!

Це окуляри Джона, а Пол просто жартує.

Фотографії Пола в окулярах відомі давно. Навіть у 1963, знімаючись в окулярах, він зізнався: "Насправді вони мені не потрібні". І тільки через багато років, у середині 90-х, його зір почав падати, й він змушений користуватися Ліндиними окулярами, щоб читати дрібний текст на пляшках із миючими засобами. А у 20 років окуляри не потрібні, і Пол на цих фотографіях просто пустує.

Ранні фотографії Пола в окулярах - велика рідкість. Але й в окулярах, і без окулярів Пол усе одно досі становить великий інтерес для Бітломанів.

У книжці "Запис Бітлівських сесій" Пол носить ті самі окуляри.

І Джон, і Пол носили окуляри, імітуючи Бадді Холлі. Це часто можна помітити на фотографіях.

На кольорових фотографіях Пол зображений у круглих жовтих окулярах.

Є також фотографії, де Джордж в окулярах, але ніхто їх не помічає.

Це скоріше не Джордж в окулярах, а Рінго.