Для багатьох 25 лютого не відзначалося чимось особливим: чергова п'ятниця, останній робочий день тижня... Для бітломанів же остання п'ятниця зимового сезону мала інший зміст. Саме цього дня святкують уродини учасника легендарних The Beatles -- Georg'а Harrison'а. Цього року йому б виповнилося 62. Гаррісона немає з нами ось уже чотири роки. Смерть сологітариста легендарної ліверпульської четвірки викликала в його друзів і численних прихильників справжній шок, хоча всі й знали про страшну хворобу, з якою Джордж боровся ще з середини дев'яностих. Врятувати музиканта не змогли ні операції, ні курси хіміо- та променевої терапії у Швейцарії та Сполучених Штатах. Рак усе-таки переміг бітла: 29 січня 2001 року його не стало. Не стало музиканта, пісні якого: Taxman, While My Guitar Gently Weeps, Something, I Need You, Here Comes the Sun, Don't Bother Me тощо -- увійшли до "золотого" фонду "Бітлз", а сольники із ґрандіозним успіхом продавалися і продаються по обидва боки Атлантики. У пам'ять про "найтихішого" бітла 30 січня того ж 2001 року в його рідному Ліверпулі приспустили національні прапори, а гвардійський оркестр при Букінгемському палаці в Лондоні вперше у британській історії (!) виконував музику The Beatles.

Тепер, коли Гаррісона нема, річниці його днів народжень бітлівські фан-клуби в усьому світі святкують з іще більшим розмахом, адже недарма говорять, що ми найбільше починаємо цінувати людину, коли її з нами вже нема.

Цьогоріч до святкування уродин Джоржа долучився єдиний в Україні львівський фан-клуб The Beatles. Дійство відбувалося цієї суботи у клубі "Лялька". Власне, цією вечіркою фан-клуб Бітлз та "Лялька" спільно з радіо "Львівська хвиля" розпочали постійну серію унікальних вечірок, приурочених до ностальгійної музики 60-х та 70-х рр. ХХ ст. Головними натхненниками та організаторами тусівки, а водночас і ведучими були президент львівського фан-клубу The Beatles, музичний редактор радіо "Люкс" Володимир Михалик та директор радіо "Львівська хвиля" Ростик Ваврів. Охочих пройнятися духом тих років було валом: і старі, й малі об'єдналися у той вечір. Були й бітломани з інших міст, що лишень на декілька годин приїхали до Львова, аби, користуючись унікальною оказією, послухати на живо музикантів, які виконують пісні "Бітлз", потусуватися серед бітломанського люду і побалдіти від того, бо у їхніх рідних містах вечірок на зразок нашої, на жаль, не влаштовують. Пощастило й молодим білоруським опозиціонерам, які цими днями проходили у Львові "помаранчевий" вишкіл. Вони за збігом обставин завітали до "Ляльки" і якнайактивніше долучилися до акції.

Музика Гаррісона і справді має в собі таку шалену енергію, що у кожнісінькій генерації знайдуться люди, які ловлять від неї кайф: чи то поважні бітломани зі стажем у декілька десятків років, чи то молодь, яка, до речі, не гірше тямить у такій музиці, ніж ветерани. Того вечора в "Ляльці" всі, не залежно від віку, життєвих та релігійних переконань, згуртувалися у єдиний альянс шанувальників The Beatles і Harrison'а. Атмосфера панувала проста й тепла, незважаючи навіть на кілька відеокамер та охоронців, які сновигали туди-сюди, що надавало вечірці незвично офіціозного характеру.

А тепер до найголовнішого -- музичного наповнення вечірки. Музика The Beatles, зокрема, авторства головного героя імпрези, насправді не є такою простенькою до виконання, як може здатися. Втім пісні насправді звучали цікаво, кожен виступ був добротно зроблений і якось відрізнявся з-поміж інших. Найголовніше, що під час виступів однозначно відчувався отой знаменитий бітлівський дух. Найбільш наближено до оригінального звучання пісень ліверпульської четвірки грали й співали фанклубівські хлопці: Остап Семенишин, Юрій Рокетський та Володимир Милославський. Вони просто шикарно виконали If I Needed Someone та Can't Buy Me Love. Вельми оригінально лишень під гітарку виступили члени фан-клубу Лемко і Марія. Дуже класним видався виступ камерного квартету "Класик-Модерн", які виконали власні обробки кількох речей бітлів, а під кінець акомпанували всім співакам у гала-виступі під пісню My Sweet Lord.

Відомо, що саме завдяки Гаррісону розпочалося масове зацікавлення цілого покоління у Європі та Америці індійською музикою і культурою. До концерту у "Ляльці" долучилися музиканти громади львівських буддистів, які грали чарівну і гіпнотичну музику на сітарі та інших старовинних індійських інструментах. Окрім того, участь у концерті взяв старенький гурт "Квіти на асфальті" на чолі з Аркадієм Орєховим, який буквально завів публіку рок-н-ролом. Співала також і Наталка Карпа. До тусівки долучилися рок-гурти "Файно" та "Дивні", які додали трохи драйву.

На вечірці урочисто було прийнято кількох нових членів до фан-клубу. Тепер зареєстрованих львівських бітломанів налічується півсотні. Вимоги до членства є досить складними і не кожен охочий бітломан зможе легко стати фанклубівцем. А ті, котрі хотіли довести, що теж гідні називатися справжніми бітломанами і поміж тим виграти презенти, відповідали на запитання, пов'язані із біографією Georg'а Harrison'а, і вигравали спеціально випущені до цієї вечірки CD. Після закінчення виступів для тих, хто ще був у змозі ворушити ногами під ритми 60-х, знаменитий львівський тусівник Юрій Шаріфов виступив у ролі ді-джея і крутив музику мало не до ранку.

Наступна вечірка такого формату буде приурочена до уродин ще одного бітла Пола Маккартні і відбудеться 18 червня.